навёл — НАВЁЛ, навела. прош. вр. от навести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
навѣтъ — НАВѢТ|Ъ (1*), А с. Наущение, подстрекательство: ты ѹбо ча(д)... ни ѹжасаисѧ долготы времене. и бѣсовьскы(х) навѣтъ. (τὰς ἐπιβоυλος) ЖВИ XIV–XV, 131б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
навік-віки — наві/к вікі/в, присл. Те саме, що навіки 1) … Український тлумачний словник
навіс — 1 іменник чоловічого роду покрівля; те, що нависає навіс 2 іменник чоловічого роду подача м яча в футболі … Орфографічний словник української мови
нав. — нав. наводчик Нав. Наварра Испания Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Нав — см. Нон … Библейская энциклопедия Брокгауза
навёз — [навезти] … Словарь употребления буквы Ё
навёл — [навести] … Словарь употребления буквы Ё
Навіна — даўно вядомая рэч, якая адбываецца кожны раз з новымі асобамі … Слоўнік Скептыка
навідліг — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови