дикт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
диктіосома — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дикт — (лк) dicere говорить; dictāre диктовать, предписывать дикция «говорение», качество произношения диктор говорящий, работник радио или телевидения диктатор говорящий народу, что и как делать предикат лог., лингв. сказуемое Ср.: англ. prediction, фр … Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого
дикт — у, ч. 1) Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду. 2) Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера … Український тлумачний словник
дикт — (лк) dicere говорить; dictāre диктовать, предписывать дикция «говорение», качество произношения диктор говорящий, работник радио или телевидения диктатор говорящий народу, что и как делать предикат лог., лингв. сказуемое Ср.: англ. prediction, фр … Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого
диктіокаульоз — у, ч. Легенево глистова хвороба овець і телят … Український тлумачний словник
диктіома — и, ж. Ембріональна пухлина, що розвивається із безпігментного епітелію недифереційованої частини сітківки … Український тлумачний словник
диктіосоми — со/м, мн., біол. Один з структурних елементів клітини … Український тлумачний словник
диктат — дикт ат, а … Русский орфографический словарь
диктант — дикт/ант/ … Морфемно-орфографический словарь