дифірамб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дифірамбічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дифірамб — а, ч. 1) У Стародавній Греції – урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса. || Літературний жанр, близький до оди або гімну. 2) перен. Перебільшена похвала. •• Співа/ти дифіра/мби надмірно захвалювати; вихваляти … Український тлумачний словник
дифірамбічний — а, е. Прикм. до дифірамб 1) … Український тлумачний словник
диф- — (лп) dif См. дис (dis ) … Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого
диф- — (лп) dif См. дис (dis ) … Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого
диф. — дифференциальный дифференциал … Словарь сокращений русского языка
дифілоботріоз — у, ч. Гельмінтоз м ясоїдних тварин і людини; збудник – стьожак широкий … Український тлумачний словник
дифіодонтизм — у, ч. Наявність двох генерацій зубів: молочних (змінних) та постійних … Український тлумачний словник
Нивх диф — Формат ? Редактор Л. Иванова Основана 1990 Язык нивхский, русский Главный офис … Википедия