- запов.
-
запов.
заповедник
Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. — С.-Пб.: Политехника, 1997. — 527 с.
Словарь сокращений и аббревиатур. Академик. 2015.
запов.
Смотреть что такое "запов." в других словарях:
заповіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) … Український тлумачний словник
заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] … Толковый украинский словарь
заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру … Словник лемківскої говірки
заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів … Словник лемківскої говірки
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
