запов.

запов.

запов.

заповедник

Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. — С.-Пб.: Политехника, 1997. — 527 с.


Словарь сокращений и аббревиатур. . 2015.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "запов." в других словарях:

  • заповіт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) …   Український тлумачний словник

  • заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] …   Толковый украинский словарь

  • заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру …   Словник лемківскої говірки

  • заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів …   Словник лемківскої говірки

  • заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] …   Толковый украинский словарь

  • заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] …   Толковый украинский словарь

  • заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) …   Словник синонімів української мови

  • заповідальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • заповіданий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»