УЗГ — и узгок, узжок, узок, узжечок, калуж., курск., твер., вологод., пермяц. узголь вят. угол, уголок, нуток, конец, кончик, край; грань, гребень, ребро. Узг платка, мешка, стола. Узгол рядна, подушки. Он ударился головой об узг косяка, двери. Узг… … Толковый словарь Даля
узгір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
узг — род. п. а угол, край , также угол глаза , череповецк. (Герасим.), также в ЖСт., 1893, вып. 3, 386, клин , вятск. (Васн.), узгол, род. п. узгла угол , вятск., узог, род. п. узга – то же, псковск., тверск. (Даль), сравнивают с польск. wązg пола и… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
узгір'ячко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
узгірок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
узгіднений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до узгіднити … Український тлумачний словник
узгідненість — ності, ж. Абстр. ім. до узгіднений … Український тлумачний словник
узгіднення — я, с. Дія за знач. узгіднити … Український тлумачний словник
узгіднити — див. узгіднювати … Український тлумачний словник
узгіднювання — я, с. Дія за знач. узгіднювати … Український тлумачний словник