побѣда — ПОБѢД|А (259), Ы с. 1.Победа: и велиѥ сърѣтениѥ бысть имъ. ѿ живѹщиихъ тѹ воѥводъ ѿ ц҃рѧ и ѿ кнѧзь. ˫ако побѣдѹ створьшемъ. ЧудН XII, 66г; ˫арославъ же пришьдъ и се де кыѥвѣ ѹтьръ пота съ дрѹжиною своѥю. паказа˫а [так!] побѣдѹ и трѹдъ великъ по… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣчи — (1) 1. Побежать, поспешить куда л.: А Половци неготовами дорогами побѣгоша къ Дону Великому. 9. И вънезапу жена сухорукая побѣже къ олтарю трепещющи и трясущи рукою. Ж. Бор. Глеб. (Сказ. Усп.), 34 (XII в. ← XI в.). 992: И побѣже быкъ мимо и, похв … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣжаѥмъ — (26) прич. страд. наст. к побѣжати 2. 1.В 1 знач.: видѣв же ˫Арославъ ˫ако побѣжаемъ есть. побѣже съ ˫Акуномъ кнѧземь Варѧжьскы(м). ЛЛ 1377, 50 об. (1024); и изъ егупта изшедше жидове. ово побѣжаху. ово побѣжаеми ѿ ˫азы(к). ГБ к. XIV, 58в; ˫ако… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побѣгъ — ПОБѢГ|Ъ (1*), А с. Побег: вынѧли его на свои ру(к). за побѣгъ и за все лихое. Гр ок. 1392 (з.р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побій — 1 іменник чоловічого роду дія побій 2 іменник чоловічого роду бій; дах … Орфографічний словник української мови
побёг — (побежал, А. Чехов) … Словарь употребления буквы Ё
побідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побіл — іменник чоловічого роду дія; біла глина … Орфографічний словник української мови
побіліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
