- плем.
-
плем.
племенной
Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. — С.-Пб.: Политехника, 1997. — 527 с.
Словарь сокращений и аббревиатур. Академик. 2015.
плем.
Смотреть что такое "плем." в других словарях:
племѧ — ПЛЕМ|Ѧ (257), ЕНЕ с. 1.Потомство: поѧле исполовницѹ мою телицѹ вода‹е›... ко‹ро›во‹у› со племенемо. ГрБ № 112, 1 тр. XIII; ѡ сѣмени твоѥмь бл҃гословѧтьсѧ ˫азыци во исацѣ же будеть ти племѧ. КТур XII сп. XIV2, 260 об.; весь д҃нь милуе(т). и в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Плем... — плем... Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: племенной (племскот, племферма, племхоз и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
плем... — ПЛЕМ... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: племенной (3 зн.). Племзавод, племпродукция, племпроизводство, племсовхоз, племстанция … Энциклопедический словарь
племён — (род. п. мн. ч. от племя) … Словарь употребления буквы Ё
племінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
племінник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
племінниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
племінничка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
племінничок — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
племінний — а/, е/. 1) Прикм. до плем я 1). Племінні об єднання. 2) Придатний або залишений для продовження породи (про свійських тварин). Племінна худоба. 3) Пов язаний з розведенням породистих свійських тварин. •• Племінна/ робо/та зоотехнічні заходи й… … Український тлумачний словник
