РУБ — РУБ, см. рубаха. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
руб — 1 іменник чоловічого роду ребро; рубець руб 2 іменник чоловічого роду вузький край … Орфографічний словник української мови
руб. — руб. рублей Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
·руб. — ·руб. (abbreviation) рублей Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
РУБ — на рубе да руба кличет. Казан. Ирон. Об одежде в заплатках. СРНГ 35, 212. Руба рубащего не осталось. Горьк. О полностью износившейся одежде. БалСок, 52 … Большой словарь русских поговорок
рубіж — [руб’і/ж] беижу/, ор. беиже/м, м. (на) беиж і/ … Орфоепічний словник української мови
руб — неизм.; м. Сокращённое обозначение слова: рубль (на ценниках, в бухгалтерских документах и т.п.) … Энциклопедический словарь
рубідій — іменник чоловічого роду хімічний елемент … Орфографічний словник української мови
рубіж — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
рубін — іменник чоловічого роду коштовний камінь … Орфографічний словник української мови
