уто
111вточувати — (уто/чувати), ую, уєш, недок., вточи/ти (уточи/ти), вточу/, вто/чиш, док., чого, перех. Наливати, випускаючи цівкою напій і т. ін.; націджувати …
112уточнення — [уто/чнеин :а] н :а, р. мн. еин …
113уточнювати — [уто/чн уватие] н уйу, н уйеиш …
114уточина — ы; ж. Техн. Нить утка. Связать уточину …
115утоптаться — уто/пчется; св.; разг. см. тж. утаптываться Уплотниться от ходьбы, топтания. Песок утоптался. Дорожка к озеру утопталась …
116утовпитися — дієслово доконаного виду розм …
117утовшки — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …
118уток — іменник чоловічого роду …
119утоковий — прикметник …
120утоково-в'язальний — прикметник …